Загрузка...
Регистрация
TwitterFacebookВКонтакте
Подпишитесь на наши RSS новости
UARU

Новости: Закон 3609-VI: ПДВ

Протягом 2011 року Кодекс зазнав кількох незначних коректувань, проте підтриманий Парламентом 7 липня і підписаний 1 серпня 2011 закон № 3609-VI  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»  (далі - «Закон № 3609-VI») є першою спробою масштабного перегляду його положень, якщо взяти до уваги обсяг внесених (і відхилених) змін. Велика частина його положень набирає чинності на наступний день після публікації. Даний матеріал присвячений аналізу найбільш важливих питань оподаткування ПДВ порушених у Законі № 3609-VI.
   
   
РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКА ПДВ
   
   
Кодекс фактично виключив можливість добровільної реєстрації платників ПДВ з січня 2011. Згідно попередньої редакції Кодексу, для реєстрації платником ПДВ необхідно було здійснити оподатковувані поставки товарів (робіт, послуг) на суму не менш 300,000 грн. протягом 12 місяців (в цьому випадку реєстрація є обов'язковою). У випадку не досягнення зазначеного порогового показника, право на реєстрацію виникало по закінченню 1 року діяльності, якщо постачання іншим платникам ПДВ складають не менше 50% всіх поставок.
   
   
Без реєстрації підприємство не має право виписувати податкові накладні і нараховувати ПДВ. Для того щоб мати право на реєстрацію, компанія повинна була переконати контрагентів придбати свої товари / роботи / послуги на 300,000 грн. без права на формування кредиту з ПДВ. Дане обмеження негайно породило ряд схем, які дозволяли успішно зареєструвати компанію платником ПДВ в обхід існуючих обмежень, зазнавши деякі додаткові, неформальні витрати.
   
   
Закон № 3609-VI дещо пом'якшив вимоги до добровільної реєстрації, та допустив реєстрацію платником ПДВ компанії, якщо її статутний капітал або балансова вартість активів підприємства перевищує 300,000 грн. незалежно від наявності здійснюваних ним оподатковуваних операцій та обсягу поставки товарів / послуг іншим платникам податків.
   
   
При цьому ПК не вказує, що статутний капітал повинен бути сплачений на момент реєстрації платником ПДВ! Іншими словами, підприємство, в установчих документах якого зазначено розмір статутного капіталу в сумі перевищує 300 тис. грн., Згідно положень Закону повинно мати право на реєстрацію платником ПДВ. При цьому згідно норм чинного законодавства, компанія може бути не обмежена в термінах виплати статутного капіталу.
   
   
Незважаючи на небагатослівність законодавця, є всі приводи вважати, що представники ДПС будуть дотримуватися більш консервативного тлумачення і підтвердження фактично сплаченого капіталу буде необхідно (яким чином - залишається відкритим питанням). При цьому нові правила не містять вимог до чистих активів. Сплачені суми до статутного капіталу можуть бути відразу виведені з компанії. Закон не містить і спеціальних вимог до оцінки активів, якими може бути сформований статутний капітал, що, теоретично, дозволяє оцінити «стіл і стілець» в необхідну суму.
   
   
При цьому важливо відзначити, що нововведення, запропоноване Законом, дозволяє скористатися правом на добровільну реєстрацію. НК містить спеціальне умова анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо обсяг поставки товарів / послуг платником податку, зареєстрованого добровільно, іншим платникам податку становить менше 50% загального обсягу поставок. Ця умова була дзеркальним відображенням умови для виникнення права на добровільну реєстрацію спочатку закладеного в НК, однак, оскільки Закон ця умова залишив у силі, у разі добровільної реєстрації (незалежно по якому з підстав) компанія завжди повинна буде стежити за обсягами своїх поставок, щоб уникнути ризик втрати свідоцтва, що, можливо, робить більш безпечним «платну" послугу з реєстрації платником ПДВ «на загальних підставах».
   
   
МІСЦЕ ПОСТАВКИ ПОСЛУГ
   
   
Принципово Закон нічого в правилах визначення місця поставки послуг не змінив. З 1 липня 2011 підпункт «в» пункту 186.3 виконує свою функцію і вказує ряд послуг, місцем поставки яких є місце реєстрації одержувача послуг, а не перелік послуг, які виключені з оподаткування як було передбачено п. 196.1.14 НК раніше. Зокрема, підпункт «в» пункту 186.3 посилається на консультаційні, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські, аудиторські та «інші подібні послуги консультаційного характеру». Саме «інші подібні послуги» виключені з НК, що може позбавити деякої мобільності тих платників податків, які розраховували скористатися відкритим переліком послуг і деякою невизначеністю в регулюванні, надаючи такі або аналогічні послуги нерезидентам. Втім, завжди є привід подіскуссіровать, що є консультаційними послугами. Головне в цій дискусії зуміти переконати представників ДПС (або суд) розділити свою точку зору.
   
   
АВТОМАТИЧНЕ ВІДШКОДУВАННЯ
   
   
Закон № 3609-VI адресував також питання автоматичного відшкодування ПДВ. Пункт 200.19 НК містить 7 загальних умов (які включають додаткові умови), при виконанні яких компанія має право на автоматичне відшкодування ПДВ. Закон незначно знизив один з таких критеріїв - операції, що оподатковуються за ставкою 0% (експортні операції), тепер повинні становити не менше 40% загального обсягу поставок за останні 12 місяців, замість 50%, передбачених попередньою редакцією НК (пп. 200.19.3 ст . 200 НК).
   
   
Іншою умовою, яке змінилося Законом, є різниця між податковим кредитом сформованим платником і податковими зобов'язаннями, його постачальників, яка не повинна перевищувати 10%. Кодекс не містить обмежень щодо періоду за який визначається така різниця. Як стало відомо, комп'ютерна програма, яка визначає право на автоматичне відшкодування за замовчуванням запрограмована на термін дорівнює трьом рокам. Враховуючи реалії українського бізнесу, на практиці ця умова не дозволяло отримати право на відшкодування багатьом «абсолютно прозорим» платникам податків, що задовольняє всім іншим умовам. У цій частині треба визнати прогресивність внесених змін, - Закон встановлює, що період, за який розраховуватиметься указная різниця, повинен бути рівним трьом місяцям (кварталу).
   
   
РЕЄСТРАЦІЯ НАКЛАДНИХ
   
   
Податкові накладні на суму ПДВ понад 100 тис. грн. (Тобто при постачанні на суму понад 600 тис. грн.) Підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 липня поточного року (з 1 січня 2012 року, реєстрації будуть підлягати накладні на суму ПДВ понад 10 тис. грн.).
   
   
Законом встановлюється двадцятиденний термін реєстрації накладних, з дати їх виписки (п. 201.10 НК). При цьому відсутність факту реєстрації накладної не дає права покупцю на включення сум податку до податкового кредиту (хоча і не звільняє продавця від обов'язку вказати суму податку у своїх зобов'язаннях).
   
   
Здебільшого платники податків в Україну не відчувають особливої ​​довіри комп'ютерних систем адмініструються або підконтрольним ДПС і для цього було більш ніж достатньо підстав. Залишається сподіватися, що благі цілі, які нібито переслідуються введенням все більш складних процедур адміністрування податків будуть досягнуті, і, одного разу, Уряд зможе дозволити зробити сплату податків в Україну хоч трохи простіше, ніж у середньо взятої африканській країні.
   
   
ВИСНОВОК
   
   
Незважаючи на всю важливість проголосованих депутатами змін (порівняльна таблиця займає більше 200 сторінок дрібним шрифтом), як показано вище, радикальних змін не буде. Прагнення народних обранців до досконалості, нехай і в порушення принципу стабільності, закладеного самим Кодексом, не може не радувати. Залишається сподіватися, що воно не згасне і одного разу оподаткування в Україну стане зрозумілим, а адміністрування податків простим. На жаль, схоже, Закон № 3609-V такі завдання не відносив до першорядних, і покликаний залатати бодай частину дірок. Разом з тим, вивчення історії проходження Закону в парламенті дуже корисно з точки зору аналізу відхилених пропозицій, що дає багатий привід для роздумів про те, які положення Кодексу там повинні залишитися незважаючи ні на що. Спасибі й на цьому.

Комментарии