Новини: Надходження товару в роздрібній торгівлі

      Приймання товару в торговельній точці – перший етап процесу переробки товарів, у ході якого визначаються кількість, якість і комплектність товару, виявляються відхилення й причини таких відхилень. Порядок, строки приймання, документальне оформлення регламентуються нормами Цивільного та Господарського кодексів, інструкціями № П-6 і № П-7, договорами купівлі-продажу, поставки, міни тощо, укладеними між підприємством роздрібної торгівлі (або фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності) і постачальником. Якщо в процесі приймання товару встановлено невідповідність фактичної наявності товару даним, зазначеним у товаросупровідних документах, а також у випадках поставки товару неналежної якості (битого, розукомплектованого, із закінченим терміном придатності тощо), то в таких випадках складається акт про виявлені недостачі (надлишки), бій, неукомплектованість та інші відхилення, підписаний особами, які провадили приймання продукції, що є підставою для пред'явлення претензії постачальникові (або транспортної організації – перевізникові), як це передбачено інструкціями № П-6 і № П-7.
   
   Слід зазначити, що ці інструкції, як і всі нормативні документи СРСР і УРСР, діють у частині, що не суперечить законодавству України (відповідно до Постанови № 1545 до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України). У кожному разі акт є первинним документом, що фіксує господарські операції, і його заповнення має відповідати вимогам ст. 9 Закону про бухоблік до первинних документів, а саме акт має містити такі реквізити:
   
   • назву документа (акт про виявлені невідповідності при прийманні товару);
   
   • дату й місце складання (число, місяць, рік, найменування населеного пункту);
   
   • назву підприємства, від імені якого складено документ (необхідно конкретизувати назву магазину);
   
   • зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру (необхідно конкретизувати характер відхилень (недостача, надлишки, бій, закінчення терміну придатності тощо), кількість, ціну за одиницю товару, суму);
   
   • посади, прізвища й особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (тобто акт мав підписуватись усіма особами, які брали участь у перевірці кількості та якості товару (особа, не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду й викласти свою думку)).
   
   Товари до суб'єктів роздрібної торгівлі надходять від постачальників шляхом закупівлі у населення й з інших джерел (наприклад, від засновників або у вигляді подарунків).
   
   Зараз в Україні розвинута мережа оптових підприємств, що спеціалізуються на торгівлі (дистрибуції) певними товарами або певною номенклатурою товарів. Ці підприємства і є основними постачальниками товарів у роздрібну мережу. Як правило, доставка товару провадиться транспортом постачальника (найманим або власним) і за рахунок постачальника на підставі договорів купівлі-продажу. Але транспортні видатки з доставки може нести й підприємство роздрібної торгівлі.
     

   
   Підставою для оприбуткування товарів є такі первинні документи, що надаються постачальником:
   
   • накладна типової форми № М-11 (затверджено наказом № 193);
   
   • товарно-транспортні накладні типової форми № 1-ТН (затверджено наказом № 488/346) і форми № 1-ТН (алкогольні напої) (затверджено наказом № 154) при доставці товарів автомобільним транспортом;
   
   • залізнична накладна при надходженні товару залізничним транспортом. До залізничної накладної можуть бути додані специфікації (перелік усіх видів і сортів товарів, що входять до цієї партії) і пакувальні аркуші (перелік усіх видів і-сортів товару, що перебувають у кожному товарному місці), про що обов'язково робиться помітка в накладній;
   
   • сертифікати (при поставці товарів, що входять доПереліку № 28).
   
   Для одержання товарів працівникові підприємства роздрібної торгівлі – матеріально відповідальній особі, що приймає товар, видається довіреність. Вона має бути оформлена відповідно до Інструкції № 99. Реквізити довіреності (номер, дата) обов'язково мають зазначатися в документах постачальника (накладній, товарно-транспортній накладній). Товари, що надійшли на підприємство, оприбутковуються в день їх надходження за фактичною наявністю.
   
   Для оформлення надходження товарів підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати і типові форми первинної документації, і форми документів, розроблені на підприємстві й передбачені наказом (або іншим розпорядчим документом) про облікову політику.
   
   Отриманий і оприбуткований належним чином товар передається у відділи (секції) торговельного підприємства для реалізації. Залежно від обраного порядку обліку товарів, який необхідно відобразити в наказі про облікову політику, на підприємстві товар може прибутковуватись як за цінами продажу, так і за цінами закупівлі. Якщо товар оприбутковується за ціною продажу, при надходженні товару в первинних документах необхідно відобразити суми торговельної націнки щодо кожного найменування.
   
   Нижче як приклад наведено зразки заповнення прибуткової накладної і накладної на відпускання товарів у торговельний зал відповідно до форм документів, розроблених на підприємстві й закріплених в наказі про облікову політику. 

   
   Відповідно до пунктів 8 і 9 ПБО 9 придбані товари (як і інші запаси) зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартість, у свою чергу, є собівартістю запасів і містить такі фактичні витрати:
   
   • суми, що сплачуються відповідно до договору продавцеві (за винятком непрямих податків);
   
   • суми ввізного мита (при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності);
   
   • суми непрямих податків, що підлягають сплаті у зв'язку з придбанням товарів, у випадку, якщо вони не відшкодовуються підприємству;
   
   • транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування ризику транспортування).
   
   Загальний порядок відображення транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ) у бухгалтерському обліку наведено у п. 9 ПБО 9:
   
   • сума ТЗВ, накопичена на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець місяця й вартістю запасів, що вибули (незалежно від причин вибуття), за звітний місяць;
   
   • сума ТЗВ, що ставиться до запасів, які вибули, розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими зафіксовано вибуття цих запасів;
   
   • середній відсоток ТЗВ визначається розподілом суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишків запасів на початок місяця й запасів, що надійшли за звітний місяць.
   
   Є два варіанти обліку сум ТЗВ.
   
   У першому випадку суми ТЗВ включаються в первісну вартість товару при оприбуткуванні, відображаються на субрахунку 282 «Товари в торгівлі».
   
   Розглянемо на прикладі порядок розподілу ТЗВ на підприємствах роздрібної торгівлі, які застосовують оцінку товарів за цінами продажу без використання окремого субрахунку для обліку ТЗВ.
    

   У МПП «Ретейл плюс» згідно з даними бухгалтерського обліку на 01.05.2011 р. сальдо за субрахунком 282 «Товари в торгівлі» становить 11800 грн., за субрахунком 285 «Торговельна націнка» – 1560 грн. Протягом травня 2011 р. надійшло товарів на суму 19500 грн.
   
   Загальна вартість товарів з урахуванням понесених транспортних витрат становить 21300 грн., у бухгалтерському обліку відображається записом: дебет субрахунку 282 «Товари в торгівлі / Комора» – кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядчиками»;
   
   • сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари (бухгалтерський запис: дебет субрахунку 282 – кредит субрахунку 285 «сторно»), становить 4070 грн.: ((1560 + 5350) : (13360 + 26650)) х 23500;
   
   • собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» – кредит субрахунку 282) становить виходячи з вищенаведених розрахунків 19430 грн.: 23500 – 4700.
   
   Розрахунки наведено в табл. 1.

Таблиця 1

  
   У другому випадку, враховуючи положення пп. 5.5 Методичних рекомендацій № 2, підприємство може відображати ТЗВ, пов'язані з придбанням товарів, на окремому субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати». Спочатку визначається процентне відношення всіх ТЗВ, понесених підприємством у зв'язку з одержанням товарів протягом місяця, до всієї продажної вартості отриманих товарів. Виходячи з отриманого в такий спосіб співвідношення визначаються суми ТЗВ, що припадають на залишок товару на кінець місяця й на реалізовані протягом місяця товари.
   
   Розглянемо на прикладі порядок розподілу ТЗВ на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу й окремий субрахунок для обліку ТЗВ відповідно до прикладу 2 у додатку до ПБО 9.
     

   У МПП «Ретейл плюс» згідно з даними бухгалтерського обліку на 01.05.2011 р. сальдо за субрахунком 282 «Товари в торгівлі» становило 10510 грн., за субрахунком 289 «Транспортно-заготівельні витрати» – 1290 грн., за субрахунком 285 «Торговельна націнка» – 1560 грн. Протягом травня 2011 р. надійшло товарів на суму 19500 грн., сума ТЗВ на товари, що надійшли, – 1800 грн., сума торговельної націнки на товари, що надійшли, – 5350 грн., реалізовано товарів за травень 2011 р. на суму 23500 грн.
   
   Виходячи з наведених даних визначаємо суми торговельної націнки й ТЗВ, що припадають на реалізовані товари:
   
   • сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари (бухгалтерський запис: дебет субрахунку 282 – кредит субрахунку 285 «сторно»), становить 4070 грн.: ((1560 + 5350) : (13360 + 26650)) х 23500;
   
   • сума ТЗВ, що припадає на реалізовані товари (дебет субрахунку 902 – кредит субрахунку 289), становить 1810 грн.: ((1290 + 1800) : (13360 + 26650)) х 23500.
   
   Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 – кредит субрахунку 282) становить, виходячи з вищенаведених розрахунків, 17620 грн.: 23500 – 4070 – 1810.
   
   Розрахунки наведено в табл 2.

Таблиця 2

 Надходження товару на підприємство роздрібної торгівлі й передача його в торговельний зал для наступної реалізації відповідно до Інструкції № 291 і додатку 3 до Методичних рекомендацій № 2 відображається такими бухгалтерськими записами:
   
   • одержання товару від постачальника, оприбуткованого в коморі: дебет субрахунку 282 «Товари в торгівлі»/«Комора» – кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядчиками»;
   
   • відображено податковий кредит з ПДВ при здійсненні закупівлі: дебет субрахунку 641 «Розрахунки з бюджетом по ПДВ» – кредит рахунку 63;
   
   • відображено витрати на транспортування товару від постачальника: дебет субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» (якщо ТЗВ не враховується на окремому субрахунку 289, то корекспондує субрахунок 282) – кредит рахунку 63;
   
   • відображено податковий кредит з ПДВ при здійсненні витрат на транспортування: дебет субрахунку 641 «Розрахунки по податках/ПДВ» – кредит рахунку 63;
   
   • проведено оплату постачальникові за товар і транспортній організації за транспортування товару: дебет рахунку 63 – кредит субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;
   
   • передано товар з комори в торговельний зал магазину: дебет субрахунку 282 «Товари в торгівлі»/«Торговельний зал» – кредит субрахунку 282 «Товари в торгівлі»/«Комора»;
   
   • відображено торговельну націнку й суму ПДВ для формування продажної вартості товарів: дебет субрахунку 282 – кредит субрахунку 285 «Торговельна націнка».
     

   З 1 квітня 2011 р. порядок оподаткування прибутку регулюється нормами Податкового кодексу. Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, пунктів 138.4, 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включається собівартість реалізованих товарів виходячи з ціни їх придбання і в тому періоді, в якому відображаються доходи від їхньої реалізації. Норми Закону про прибуток, щодо включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів з подальшим розрахунком їх приросту (убутку) з 1 квітня 2011 р. анульовано. Отже, на етапі придбання товарів та їх передачі в торговельний зал витрати, які зменшували б оподатковуваний прибуток, не виникають.  

Податок на додану вартість

      З 1 січня 2011 р. порядок нарахування й сплати ПДВ також регулюється нормами Податкового кодексу. Відповідно до пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням товарів і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у господарській діяльності платника ПДВ, включається до складу податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної. Датою виникнення права на податковий кредит є дата першої з подій: або дата списання коштів з розрахункового рахунку в оплату вартості товару, або дата одержання товару, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу).